Критика минулої влади щодо контракту з Газпромом – лицемірна

Подальші пояснення щодо угод з Газпромом

Новий рік відсвяткували.

До речі, всіх з Новим роком! Нехай він буде щасливим для України!

Тепер можна писати і про роботу.

Спочатку прокоментую декілька популярних питань до підписаних угод з Газпромом.

Тарифи на транзит.

Плата за організацію транзиту, яка вказана у контракті з Газпромом, є конфіденційною інформацію, оскільки контракти є конфіденційними (звичайна практика між комерційними компаніями).

Але самі тарифи на транспортування газу встановлює Регулятор (Національна комісія) і вони опубліковані на його веб-сайті (https://www.nerc.gov.ua/?id=18343).

Зазначу, що ці тарифи є конкурентними.

Нафтогаз лише додає плату за свої послуги (зрозуміло, що ця плата не може бути від’ємною).

Якщо порівнювати з попереднім контрактом на транзит, то важливо усвідомлювати, що пряме порівняння є некоректним через зміну принципів. За старим контрактом Газпром щомісяця платив за об’єм протранспортованого газу, за новим контрактом – за заброньовані потужності на точках входу і виходу.

Як я вже писав, для України новий принцип є більш вигідним.

Можемо лише сказати, що якщо виходити з припущення, що Газпром повністю завантажить заброньовані потужності, то базовий рівень (за замовлені потужності на рік або більше наперед) трохи зріс. Але чим менше завантаження заброньованих Газпромом потужностей, тим більшим для Газпрому буде ефективний тариф на транзит.

Тариф за потужності, замовлені наперед на більш короткий термін, зростають більш суттєво. Це такий європейський принцип, який стимулює користувачів системи бронювати потужності на більш довгостроковий період, і це теж вигідно для України.

Для тих, кому ліньки дивитися за опубліковані Регулятором тарифи, і яких цікавить тільки гарантовані доходи від транзиту, то цю цифру я вже вказав у поперньому дописі: більше 7.2 млрд дол за п’ять років.

Враховуючи загальний обсяг гарантованих потужностей (65 млрд кубометрів на 2020 рік і потім по 40 млрд на наступні 4 роки; тобто 225 млрд кубометрів за 5 років), виходить, що за тисячу кубометрів наперед заброньованих потужностей Газпром заплатить щонайменше 32 дол.

Зауважу, що гарантовані доходи від транзиту значно перевищують (маржинальні) витрати на транзит. Тобто від цього Україна виграє, а не програє.

Ті, хто кажуть, що за цих обсягів транзит буде збитковим, скоріш за все, не розуміються на економіці транспортування газу. Або просто хочуть покритикувати.

Обсяги

Я розумію, що хотілось би, щоб обсяги і транзиту і доходи від нього не зменшувалися.

Але давайте подивимося правді в очі.

Обсяги, які йшли через Україну в Румунію і потім на південь Європи, зараз будуть йти через Турецький потік. Мова йде про приблизно 30 мільярдів кубометрів.

Цей проект, Турецький потік, з’явився у 2014 році. Ніхто ж особливо не критикує попередніх Президентів, Уряди і парламент, дипломатів за те, що вони його не упередили або зупинили.

Тому коли представники попередньої влади зараз критикують зменшення обсягів транзиту це може виглядати як лицемірство.

Тепер поглянемо на будівництво Північного Потоку 2.

Воно наразі призупинено (за рахунок санкцій з боку США), але ніхто не може дати гарантій, що цей обхідний газопровід не буде добудований.

Мало того, як я вже писав, в принципі Росія може обходитися без українського транзиту і без Північного Потоку 2. Так, собі в збиток, але весь цей проект – це не про прибутки для Росії.

Ще раз повторю для тих, хто не може або не хоче зрозуміти реальність – базовим варіантом, з яким потрібно порівнювати, і це навіть після зупинки Північного Потоку 2, є повне припинення транзиту. Тобто нульові обсяги транзиту. Саме до цього всі готувалися, в тому числі і Газпром.

Кому і так не зрозуміло, подивіться на привітання посольства США з привітанням у підписанні контракту.

Я жодним чином не хочу сказати, що зусилля тих, хто виступав проти будівництва Північного Потоку 2, є марними або неважливими.

Я не можу так казати хоча б тому, що сам доклав немало зусиль для цього. Маю підстави вважати, що мій вклад був точно не менш важливим, ніж вклад тих, хто зараз на цьому піариться.

Головне, що потрібно розуміти, що ця боротьба ще не закінчена. Якщо Північний Потік так і не буде добудований, а Україна підтвердить надійність транзиту, вже за європейськими правилами, обсяги транзиту будуть більшими.

Можу згадати про те, як тривала боротьба за збільшення обсягів транзиту у нових угодах. Спочатку наші європейські партнери «отримали» від Росії обіцянку зберегти транзит через Україну, але у значно менших обсягах. Потім на політичному рівні вдалося суттєво збільшити обсяги. А потім вже у Мінську нам вдалося їх ще збільшити до рівня, закладеного в підписані угоди. Я зробив все, що міг. Якщо хтось може зробити більше – ніхто не заважає, контракт каже лише про гарантований рівень, добивайтесь більших обсягів, створюйте для цього необхідні умови. Обсяги можуть бути більшими, причому значно більшими.
Це залежить від багатьох факторів. Головне, що система вже відкрита для транзиту не тільки для Газпрому. Тепер вже робота оператора за сприяння з боку держави.

Лише зазначу, що без супер поважних і очевидних причин поїхати додому без угоди щодо обгягів з Мінську (це вже після переговорів у Берліні) – це означало б отримати звинувачення у неконструктивності від європейців і навіть від американців. Тоді було б гірше, навіть для санкцій щодо Північного Потоку 2. Всі би сказали, що це Україна не хоче транзит.

Порівняння з контрактом 2009 року.

Почну з того, що попередній контракт на транзит взагалі не містив зобов’язань «качай або плати».

За правильного і вчасного повідомлення з боку Газпрому він взагалі міг скоротити транзит до нуля і не платити ні копійки.

Також нагадаю, що контракт на тразит у 2009 року укладався паралельно з зобов’язанням купувати не менше 40 млрд кубометрів газу за ціною. вище ринковою.

Ну і навіть якщо подивися на фактичні дані, то побачимо, що до того, як ми кардинально змінили ситуацію, Україна платила за газ Росії в середньому на 5 млрд дол більше ніж отримувала за транзит.

Якби ми зараз взяли на себе такі ж зобов’язання – Газпром, в мене немає підстав для сумнівів, з задоволенням би продовжив дію поточного контракту на 110 млрд кубометрів.

Штраф Антимонопольного комітету

Я не можу висловлюватися за Антимонопольний комітет України. Це лише мій власний погляд.

Наскільки я розумію, з Газпрому за цим штрафом стягнули в Україні все, що фізично можна було стягнути. Тобто забрали всі активи. Я не аналізував детально, але це активи зі значною балансовою вартістю у десятки мільйонів долларів.

Мабудь, це найбільша сума, яка була реально сплачена за штрафом Антимонопольного комітету України.

Активи Газпрому за кордоном за цим рішенням Антимонопольного комітету стягнути було б надзвичайно складно, якщо взагалі реально.

І тут не можна порівнювати з ситуацією щодо виконання рішення Стокгольмьского арбітражу – там діяла Нью-Йоркська конвенція про визнання та виконання рішень міжнародних арбітражів.

При цьому Газпром це рішення оскаржував в інвестиційному арбітражі проти України. Відповідно, Україні потрібно було б витрачати значні кошти на цей процес і нести нехай невеликий, але ризик програшу.

☝️Замість висновку.

Я розумію, що опозиційні політики вишукують всі можливості для критики дій влади. Це нормально, особливо якщо вони чесно вірять в те, що вони можуть зробити краще для народу України.

Але, по-перше, перед тим, як критикувати, навіть коли щось викликає сильні емоції, іноді має сенс спитати у тих, хто розбирається у предметі.

Принаймні щоб потім не виглядати некомпетентним.

Особливо враховуючи, що багато з опозиціонерів-патріотів знають мене особисто і можуть мені поставити будь-яке питанння, розраховуючи на чесну відповідь.

По-друге, критика має об’єктивною.

Якщо ви вважаєте, що мають бути більші обсяги, критикуйте тих, хто допустив будівництво Турецького Потоку і Північного Потоку 2.

Якщо ви вважаєте, що непотрібно було йти на жодні компроміси, то критикуйте тих, хто не виконав завдання зробити Україну незалежною від імпорту газу, хто вчасно і якісно не зробив анбандлінг, хто в повній мірі не впровадив європейські правила, хто в достатній мірі не залучив міжнародних партнерів і хто не забезпечив сучасний рівень управління.

P.S. У мене немає жодної красивої фото з переговорів і підписання. Моя робота полягала в іншому.

юрійВітренко

Юрій Вітренко, Генеральний директор “Нафтогазу”, facebook

rous.ws

Русь | Всесвіт © rous.ws Думки авторів не завжди збігаються з думкою редакції rss