Я ігнорую сервіси, які ігнорують українську

Якось само будещурНаглец

Знайомтесь. На фото – комплекс меншовартості через комплекс неповноцінності.
Не власника. Не того, хто придумав. Тих, на кого це розраховано. Тих, кому це підходить. Тих, кого таким можна привабити.

Я щодня стикаюсь з ігноруванням української. І підтримкою російської. Несвідомим. Не навмисним. А таким… фоновим. Невдумливим, а таким «ну так у нас повелось».

Вивіски, реклама, оголошення… просто тому, що хтось так подумав.

У нас крім українського досі хтось будує неукраїнське середовище? Виходить так.

І саме тому для мене мова – це вже громадянська позиція.
Я не про перехід на українську. Говоріть мовою, якою зручно. Я про створення нового середовища. Чому в Україні продовжують з’являтись нові об‘єкти російською? Нові наклейки у вагонах Укрзалізниці. Нові вивіски. Нова реклама.

Якщо ви повісили вивіску на своєму магазині українською – це громадянська позиція.
Якщо ви зробили меню українською у своєму ресторані – ви вже вклались в державу. Якщо ви зробили свій додаток на телефон українською – це вже позиція.
І я не про «лише українською». Я не проти інших мов. Мене зачіпає ігнорування української. Немає української – це теж позиція. Ворожа до мене.

Я ігнорую сервіси, які ігнорують українську. Не тому, що вони погані. Ні. Вони зайняли позицію. Ок. Але мені ця позиція ворожа. Є достатньо сервісів, які поважають і підтримують мою позицію щодо мови. Краще свої гроші я віднесу їм. І краще я буду віддавати свої гроші найкращому з україномовних, ніж найкращому з тих, хто ігнорує українську.

Бо так я вкладаюсь в розвиток україномовного.

Для мене це стратегічний вклад. Бо завтра в цьому середовищі виростатимуть нові творці.

майклЩур

Майкл Щур

Русь | Всесвіт © rous.ws Думки авторів не завжди збігаються з думкою редакції rss