Коли українська влада відкриє для українців та світу українську класичну музику?

Мене змалку оточувала класична музика. Коли ще ходив до початкової школи в маленькому районному містечку, до нас приїжджали музиканти та співаки з обласної філармонії і ознайомлювали нас з шедеврами польської та європейської музики. У середній школі я щотижня ходив на концерти до згаданої філармонії. І так уже залишилося. Театри, оперні театри, концертні зали – це місця, в яких я себе почуваю мов рибина в воді. Коли бував в Україні, чи в Києві, чи у Львові, чи в Луцьку, я завжди намагався ходити до таких власне закладів. У Києві та Львові я швидко помітив, що українська оперна сцена за якістю виконання за художнім рівнем унікальна і одна з найкращих в Європі. А бував я скрізь: Німеччина, Італія, Росія, Чехія, Австрія, Англія, Франція, ну і звісно Польща. Але одне мене здивувало не раз і не два. У Києві та Львові мені вдалося побачити лише «Наталку Полтавку», «Запорожця за Дунаєм» та «Гуцулку Ксеню». У луцькій, києвській, львівській та івано-франківській філармоніях ніколи я не мав нагоди потрапити на концерт української симфонічної музики. Мабуть, ще додам, що до 2013 року я регулярно відвідував концертні зали Санкт Петербурга і ходив у Польщі на опери та балети Чайковського, Прокоф’єва, також концерти на скрипку і фортеп’яно і симфонії Шостаковича.
Довгі роки я був переконаний на 100%, що серед українців не було композиторів класичної музики (симфонічної музики) і колись навіть докоряв українцям, що зі своєї суспільної свідомості та національної спадщини викинули таких видатних композиторів, уродженців України як Шимановський, Падеревський чи Кіляр. А чого я так думав? Ніколи не натрапив у магазинах на диски з такою музикою чи концерти в Україні.
І раптом я потрапив з три місяці тому у Варшаві у Національній філармонії на концерт української симфонічної музики. Я був ошелешений. Мені так сподобалося… Я почав шукати дисків. І з великими труднощами я знайшов (в лондонській Інтернет-крамниці) два диски з музикою Мирослава Скорика та всі симфонії Бориса Лятошинського і сьогодні вислухав останню. Що я маю вам сказати?
Росія завжди витрачала неймовірні кошти на пропагування та поширення своєї художньої мізерії. Тому тепер побутує думка, що Чехов, Достоєвський, Чайковський, Прокоф’єв чи Шостакович то якісь чудотворці, ба я навіть десь читав, що Шостакович то найкращий композитор – симфоніст світу! Не Бетховен (що було би достеменно обґрунтоване), а Шостакович. Тинди-ринди…
Симфонія та концерт на скрипку і концерт на фортеп’яно – то мої улюблені види музичної творчості. Я вислухав їх сотні і навіть німецькі слухаю інколи, хоча все німецьке мені бридке. І щойно я відкрив симфонії та їм подібні твори українців Скорика та Лятошинського. Вони не гірші за Шостаковича. Вони кращі. Жодна з симфоній Лятошинського не виявилася кращою за мою улюблену симфонію «Полонія» Падеревського, але можу впевнено сказати, що симфонії Лятошинського не гірші за симфонії Шимановського чи Нововейського.
Щоразу, коли я відкривав для себе українське мистецтво, я черпав зі своїх «знахідок» безліч задоволення. Література Франка, Коцюбинського, Винниченка, Софії Андрухович, Юрія Винничука – оце шедеври! Живопис Білокур – захват, захоплення та ошелешення. Ніна Матвієнко, Океан Ельзи і українські народні пісні – перлини. І тепер я відкрив для себе Скорика та Лятошинського. Але як це відбулося?! Я копав і викопав! Чи так це має відбуватися, що треба рити в Інтернеті і купляти в Лондоні? Чого я не міг піти на концерт Скорика чи Лятошинського, коли був у Києві чи Львові? Відповідь проста: бо їх не було. Чи це взагалі реальне, що за майже 30 років моїх майже щоденних відвідин концертних зал у Польщі я раз натрапив на українську музику? Україна – сусідня держава. Чехія, Росія, Німеччина – теж. Скільки я вже разів чув музику Дворжака чи Сметани? Про Бетховена, Моцарта, Баха, Ваґнера, Шуберта, Штрауса мовчу. Про російських я вже висловлювався. А українські композитори? Люди добрі! Коли вже в Польщі (теж в Україні) українська класична музика стане повсякденною? За мого життя це станеться?

przemysławMarkiewicz

Przemysław Lis Markiewicz, facebook

Попередні статті автора:

Ворожнечу проти українців в польскому інтернеті розпалюють російські тролі

Волинська різня не виправдовується злочинами польскої держави

rous.ws

Русь | Всесвіт © rous.ws Думки авторів не завжди збігаються з думкою редакції rss