“Їдло, мало їдла!” – це все, що цікавить українців?

“ЇДЛО, ЇДЛО, ЇДЛО”!!!
Тільки й чуєш стогони й ридання звідусіль:
– Їдло, їдло, їдло, мало й мало їдла! І нескінченні прокльони влади, бо мало їдла!
Воістину, українці, якщо скупчують увагу на чомусь одному, то вже більше нічого не помічають довкола.
Тим часом на світ треба дивитися широко, бачити картину цілісно, а не фраґментарно, бо тільки це дає змогу розріжняти головне й другорядне, а, отже, спонукає до ефективних відповідей на виклики.
На жаль, ця давня українська недуга – засліплюватися малосуттєвим на шкоду суттєвому і досі не подолана.
Отож, я переконаний, якщо би ми дивилися реалістично, не зависали на такому нікчемстві як “їдло”, жага до якого невситима і якого тому завше є мало, то ніяких особливих претенсій до чинної влади у нас не було би.
Так, у всяких непринципових питаннях допущено ті чи инші помилки, але в принципових питаннях, у головному, в тому, що визначає долю країни, успіх президента Порошенка й инших державних очільників беззаперечний – Україна не впала, не розсипалася, а, навпаки, вистояла у виснажливому конфлікті зі світовим ядерним монстром Росією як економічно, так і мілітарно, зумівши заручитися підтримкою держав НАТО і США. Ми живемо, розвиваємося, все у нас функціонує, їздить, літає, ніхто не голодує, не мерзне, не ходить роздягнений. Ми, ясна річ, не розкошуємо, але й не живемо в жахливих злиднях, як люди в справді бідних країнах.
І якщо все це усвідомлюєш, то хіба зважишся нарікати на владу за якісь там високі тарифи на газ, низькі пенсії, зарплати, корупцію якихось там чиновників, тим паче, знаючи, з яким у переважній більшості інертним, пасивними, лінивим, глупим, інфантильним, замкнутим на вузькоеґоїстичних інтересах, морально нестійким, наскрізь злодійкуватим, зажерливим до грошви й статків народом має та влада до діла?
Та ба, багато українців саме це другорядне, ці малозначущі проблеми матеріяльного характеру тільки й бачать, і в розумовому потьмаренні готові ради “гнилої ковбаси” пожертвувати головним – свободою, незалежністю своєї країни.
Тож хочеться криком кричати: схаменіться, божевільні, бо втративши Україну, втратите все – і свободу, і добробут.

Тихін Рушо-Омбре, facebook

Попередня стаття автора – За злочини СРСР відповідають не “всі народи СРСР”, а росіяни

rous.ws

Русь | Всесвіт © rous.ws 2014-2017 Київ rss