“Проста людина” страшніше за п’ятьох сєпарів

Ви вже вибачайте за передсонний пафос, але нема в нас більшого лиха ніж Проста Людина. Проста Людина як біологічний вид страшніше за п’ятьох сєпарів на одному квадратному метрі. Проста людина не хоче ніколи ні за що відповідати і вирішувати. За Просту людину все має вирішити президент, Верховна рада, мер, депутати. На крайняк батьки, “в яких не було грошей і тому я не пішов вчитись в університет”. Проста людина понад усе любить халяву. Проста людина хоче гречки під час виборів і найчеснішого Президента в світі. Проста людина охоче вкраде якусь дрібницю з роботи чи без жодного докору сумління братиме хабарі за довідку, бо “депутати он крадуть мільйони і нічо”. Проста людина порушуватиме ПДР, “бо всі порушують” і даватиме на лапу замість сплатити штраф по протоколу. Але, неодмінно, того ж вечора на кухні бідкатиметься про корупцію в поліції.

Простою людиною бути дуже легко і вигідно. Ніякої тобі персональної відповідальності ані за своє життя, ані за країну, бо “ти ж нічого не вирішуєш” і “нічого сам не зміниш”. Натворив якусь хєрню і кажи, що “жизь заставила”. Проста людина може махати трикольоровою ганчіркою і бігти на референдум, а потім хаяти українську владу, що по ним п’ятий рік стріляють, а “політики ніяк не домовляться”. Проста людина хоче розкладати пасьянс “косинка” на роботі, але заробляти як Рокфеллер. Проста людина молиться на набите пузо, пенсії по сто тисяч, путьовкі каждой уборщіці і ковбасу по 2.20. Проста людина люто ненавидить всіх “непростих” – тих, хто досяг чогось, крім стандартного життєвого циклу річкового планктону. Проста людина ніколи не визнає, що чийсь успіх – це результат зусиль і пахання рівня колгоспної коняки. Вона переконана “просто йому пощастило”.

Насправді, стрьомно жити в суспільстві, де так багато Простих людей. Вони крім Нового року, 8 березня ну і інших “приводів” – перманентно нещасні і злі. Взагалі для українця називати себе “простою людиною” – це або діагноз, або неуцтво. Відкриваєш підручник історії і гортаєш за останні рочків 300. Чи хоча б сто: Перша світова, революція, громадянська війна, радянська окупація, колективізація, Голодомор, ГУЛАГи – кілька поколінь твоїх предків зубами вигризали своє життя, щоб колись, потім народився ти. Ну і яка ти, нафіг, після цього проста людина?

євгеніяПодобна

Євгенія Подобна, журналіст, facebook

rous.ws

Русь | Всесвіт © rous.ws 2014-2017 Київ rss