Про справжнього полковника Хімченко (а не гівнюка Гриценко)

Я вам напишу про справжнього полковника

В перших числах вересня 2014 наш батарея була ще під великим впливом від втрат, які ми зазнали 25 серпня.
Перед нами була поставлена задача нанести вогневе враження по скупченню російської бронетехніки за Старобешево.
Казати про якісь лінії розмежування в той період важко.
Але й сунути буксируємі 152 гаубиці майже впритул до обізян то щє та задача.
І от начальнік штаба бригади полковник Хімченко приїхав до нас і особисто командував підготовкою до виїзда.
Вигрузили з тягачів БК.
Загрузили лише дальнобійні снаряди, якими мали відстрілятися.
– Товарише полковнік! А де наше прикриття?
– Я ваше прикриття.
Чи вів він нас на смерть, як розказує гівнюк Гриценко?
Ні. Він приїхав особисто саме для того, щоб ми поїхали не на свою смерть, а на смерть свнсбкам.
Планував, керував, знаходився з нами поруч на вогневій.
Оце справжній полковнік
Не пишіть про те чмо Гриценко, шо воно полковнік, ви ж не вживаєте слово “мама” в гівняцькім значені.
Тому з поваги до справжніх полковників вас прошу не вживати до того клоуна Гриценка цього слова.

павлоМарценюк

Павло Марценюк, facebook

rous.ws

Русь | Всесвіт © rous.ws 2014-2017 Київ rss