За злочини СРСР відповідають не “всі народи СРСР”, а росіяни

ПРО ДЕЯКІ ВКРАЙ ШКІДЛИВІ МІФИ
•Дивовижно, але факт. Ми вже чотири роки воюємо з росіянами, а чимало українців і досі перебуває у полоні пронафталінених міфів, уважаючи, що СРСР це не була Росія, себто держава росіян, прикрита комуністичною машкарою, а, мовляв, це була держава всіх «радянських» народів. А звідси й другий хибний висновок, що відповідальність за злочини Радянського союзу лягає однаково на всі народи, а не тільки на росіян, а, отже і вина за український голодомор також падає на всіх, в тому числі й на українців, позаяк організаторами чи виконавцями злочинів були представники всіх націй, і української також. Конкретними ж винуватцями цього й инших злочинів треба, мовляв, вважати комуністів, байдуже до їхньої національно-етнічної належности.
•Отже, не росіяни, не російські комуністи, які створили комуністичну імперію зла СРСР, і силою змусили неросійські народи служити цій імперії, винні у злочинах, а рівно мірою всі народи.
•Але ж послухайте, хіба має значення, які люди за етнічним походженням служили росіянам, російській комуністичній державі, чинили злочини від імени цієї держави і впроваджували порядки російсько-комуністичної ідентичности на неросійських землях, зосібна, і в Україні? Всі вони, хоч і були инонаціонали, проте відстоювали інтереси Росії, утверджували російську духово-культурну суть – мову, традиції, історичних героїв, літературу, світоглядні уподобання, етичні пріоритети, звички, спосіб життя, світосприйняття, мрії тощо хай і з комуністичним присмаком. Усі вони були росіянами за внутрішнім культурним наповненням.
•Тож неприпустимо зваблюватися фактами колаборації певної частини морально ущербних инонаціоналів, зосібна й українців з ворогами. Зрадництво їхнє нічого не доказує, і аж ніяк не робить ні український, ні инші народи співучасниками злочинів, які чинили росіяни на чужих землях, бо слуги не несуть сумірної відповідальности за дії своїх панів.
•А те, що вина за ті злочини, в тому числі і за геноцид українців — голодомор,– повною мірою лежить на російському народові є факт незаперечний, адже це саме російський народ, як вже згадувалося, створив нову, але ще більш антигуманну за суттю комуністичну Росію під назвою СРСР, він же силою зброї і навязав нам, українцям й иншим народам свою комуністичну владу, саме на російському народові як головній потузі і цементові СРСР ця влада і трималася. Та й не дивно, позаяк Радянський союз виражав національно-культурні інтереси саме російського народу, утверджував саме російську ідентичність у її комуністичній видозміні. Всі ж инші ідентичності (в тому числі й українська) в СРСР душилися, прирікалися на асиміляцію (“Зближення радянських націй аж до повного їх злиття!”). З цієї причини СРСР і був справжньою Батьківщиною для росіян, бо зміцнював росіян як національну спільноту, для українців же й инших народів СРСР був тюрмою, бо умертвлював їхнє національне єство, визначаючи для них одну долю – стати духово-культурним перегноєм для виникнення великої оновленої російської нації («нової спільноти – радянський народ»).
•Отже, для росіян — духово-культурне оновлення, а для всіх инших — небуття.
•Як бачимо, комунізм тут ні до чого, бо не від комунізму була загроза для нас й инших народів СРСР, а від росіян, які в той історичний період понадягали на себе комуністичні шати. Адже це був не наш український комунізм, а чужий російський. Якщо би це був наш комунізм, то принаймні українська ідентичність не була би загрожена. Адже в жодній комуністичній країні світу національна ідентичність не знищувалася, якщо це була ідентичність державотворчої нації. В Росії (СРСР) було те саме, російська ідентичність утверджувалася, її розвиткові всіляко сприяли, а от всі инші національні ідентичності послідовно нищилися, піддавалися асиміляції, а з тими, хто протестував, розправлялися жорстоко й безоглядно.
•Отож ворогом нашим була і залишається Росія, а не комунізм чи будь-яка инша універсалістська ідеологія, і все зло – від росіян, хай у які шати вони не вдягаються. І так буде доти, поки російський народ, росіяни, принаймні в своїй абсолютній більшості не відмовляться від претенсій на нашу землю і не визнають пра́ва України на існування.
•А поки що точиться українсько-російська війна. Ми воюємо, щоб бути, а вони — щоб нас не було!!!

Тихін Рушо-Омбре, facebook

rous.ws

Русь | Всесвіт © rous.ws 2014-2017 Київ rss