Проблема автівок на іноземних номерах

“Подивіться на парковки біля супермаркетів”, – каже Ярослав, спілкуючись з нами телефоном. Він працює юристом на фірмі, яка продає в Україні автомобілі з литовською реєстрацією або привозить і оформлює такі авто через Литву. “Кожна третя-четверта машина – на литовських номерах. Якби це було небезпечно, їх би стільки не було”, – каже Ярослав. Впевненість в його голосі заспокоює. Перспектива зекономити декілька тисяч євро за розмитнення вживаного автомобіля спокушає. Його фірма бере за оформлення пригнаної з Німеччини машинилише тисячу євро. Це в декілька разів менше, ніж вартість офіційного розмитнення.

Киянин Ярослав і його компаньйони у Литві зареєстрували фірму, на яку оформлюють автомобілі. Таких фірм в цій країні вже й не злічити. На кожну з них оформлені десятки і сотні автомобілів, які продаються в Україну. Практика ця, вочевидь, стає дедалі популярнішою. Автомобілі везуть насамперед з Німеччини. За останній рік кількість ввезених німецьких авто зросла на чверть, повідомили DW у литовському реєстраційному відомстві Regitra. Литва перетворилася на найбільший в Східній Європі ринок вживаних авто. Скільки з них фіктивно оформлюються і вивозяться в Україну, литовські органи не знають.

“Покупцям” авто дається доручення і техпаспорт, за 44 євро на півроку робиться литовська страховка. Підписується навіть договір, який має створювати враження, що покупець став власником авто. “Куплену вами машину наш співробітник приганяє з Литви. Потім разом з вами він їде на білоруський кордон і вже з Білорусі ви заїжджаєте в Україну особисто. При цьому ви вказуєте, що нібито їдете транзитом з Білорусі в Польщу”, – пояснює Ярослав. Автомобілі з литовськими номерами розлітаються, немов гарячі пиріжки.

“Покупець” такої машини за законом має впродовж 10 днів знову вивезти її за межі країни. За порушення цього терміну накладається штраф до 8500 гривень. Але винахідливих українських ділків-юристів, таких як Ярослав, це не зупиняє. “Впродвож цих десяти днів ми відправляємо на митницю листа, що машина потрапила у форс-мажор і з технічних причин не може залишити територію України. Ми продали вже більше ста машин, які їздять в Україні на литовських номерах. Жодному власнику ще не довелося заплатити штраф”, – запевняє Ярослав.

Не переймається штрафом і Ольга з Німеччини. Вона кілька місяців тому привезла в Україну своїм батькам автомобіль, який оформила в Литві через українських посередників. За такі послуги Ольга заплатила 900 євро. Нещодавно її батькам прийшов штраф на 8,5 тисяч гривень. Однак платити його батьки Ольги не планують. “Мої батьки не працюють. Юристи пояснили нам, що в таких випадках можуть хіба що стягувати штраф по 50 гривень на місяць”, – каже Ольга.

Тим не менше, незалежні юристи застерігають від купівлі нерозмитнених автомобілів з литовськими чи будь-якими іншими іноземними номерами. Юрист фірми “Василь Кісіль і Партнери” Єгор Свідло у коментарі DW наголосив, що покупець не стає легальним власником авто. “Такий автомобіль теоретично може бути у будь-який момент вилучений в особи у зв’язку із, наприклад, розшуком такого автомобіля на території Литовської Республіки, набуттям права власності на такий автомобіль іншою особою-нерезидентом або ліквідацією литовської фірми і скасування державної реєстрації автомобіля у Литовській Республіці”, – попереджає юрист.

Згідно зі статтею 485 Митного кодексу України, ухилення від сплати митних платежів карається штрафом у 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Досі Державна фіскальна служба України лише в одиничних випадках домоглася застосування цієї санкції. Зокрема, у травні Вищий адміністративний суду України ухвалив рішення щодо стягнення такого штрафу з власника авто на литовських номерах. “Хоча зазначене рішення суду касаційної інстанції, на відміну від постанови Верховного Суду України, не є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень та не має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, проте вже можна говорити про відповідний сигнал для всіх осіб, що неправомірно використовують автомобілі на іноземній реєстрації”, – каже юрист Єгор Свідло.

Ольгу з німецького Штутгарта це, утім, не зупиняє. Вона хоче привезти в Україну невдовзі ще одну машину. Жінка каже, що чула про судові рішення, але поки що не думає, що її батьків може спіткати саме така доля. Схоже, що так, як Ольга, розмірковують дедалі більше українців. Автомобільні експерти, посилаючись на аналіз статистик Державної фіскальної служби України, говорятьпро близько 600 тисяч автомобілів, які їздять в Україні на литовських, польських та інших номерах. У західній Україні, поблизу кордонів ЄС, таких авто значно більше, ніж в інших регіонах. Там поширена ще й практика регулярного виїзду закордон, що дозволяє формально не порушувати закон.

У Міністерстві внутрішніх справ заявляють, що не можуть дати ради з масовим порушенням митних правил водіями на авто з іноземними номерами. “У нас немає повноважень зупиняти авто для перевірки дотримання митрних процедур і немає доступу до бази даних Державної фіскальної служби. Лише іноземні номери на авто – не підстава зупиняти водіїв”, – повідомив DW речник МВС Артем Шевченко. Речник міністерства звернув увагу на те, що дедалі частіше, за спостереженнями правоохоронців, автомобілі на іноземних номерах використовують для скоєння злочинів. Їх просто кидають після вчинення злочину і знайти, хто був за кермом, вкрай важко.

Це спричиняє і проблеми для дорожнього руху. “Дуже часто водії на таких авто не дотримуються правил дорожнього руху, демонструють зухвалий стиль водіння, що може спричинити ДТП. У випадку аварії вони можуть просто кинути авто і зникнути з місця пригоди”, – критикує Швеченко. Яскравою ілюстрацією цієї проблеми в червні стала резонансна аварія, внаслідок якої були тяжко травмовані кілька поліцейських і один випадковий водій. Аварія сталася під час погоні кількох автомобілів патрульної поліції за авто з литовськими номерами. Відірвавшись від поліцейських, водій просто кинув авто і досі залишається неідентифікованим.

У цій ситуації аналітика компанії Auto-Consulting Олега Омельницького обурює бездіяльність влади. “Це популізм і спроба загравати з електоратом. Уряд не хоче йти на конфронтацію, аби навести лад у цій сфері. Влада боїться протестів, тому питання затягується”, – констатує експерт. Омельницький вказує на те, що чим більше автомобілів ввозитиметься без сплати мита, тим менше буде бажаючих його взагалі платити. Тим часом дедалі більше авто фактично виходять з правового поля. “Якщо так піде далі, то тоді номерні знаки в цій країні втратять сенс, їх можна буде скасувати”, – каже експерт Auto-Consulting.

Олег Омельницький не вірить в те, що якісь окремі адміністративні дії державних органів зможуть зупинити “литовську схему”. Зрештою, не змінив ситуацію і широко розрекламований президентом Петром Порошенком торік закон, який знизив митні збори для вживаних автомобілів з країн ЄС, які відповідають екологічному стандарту “Євро-5″. За даними Auto-Consulting, на підставі цього закону за перше півріччя цього року ввезено близько 22 тисяч автомобілів. “Якби не було прогалин у законодавстві, які роблять можливим безмитне ввезення, ця цифра була би в два-три рази вища”, – переконаний Олег Омельницький.

Опитані DW власники “литовських” авто запевняють, що краще заплатили би тисячу євро не незрозумілим посередникам, а в державний бюджет. А ціни на авто за стандартом “Євро-5″ і нинішні мита, навіть пільгові, називають зависокими. Користуються “сірими” схемами передовсім ті, у кого на автомобіль є лише декілька тисяч євро. Зазвичай цього вистачає на німецьке авто приблизно десятирічного віку і старше.

Прибічники максимальної лібералізації ввезення авто вказують на досвід Грузії. Там вживану машину з-за кордону можна розмитнити у середньому за 500 євро, без жодних обмежень за віком. З іншого боку, такий підхід аж ніяк не до вподоби екологам через вищий рівень вихлопів у старших авто.

Який би варіант не обрала українська влада – жорсткі обмеження чи повна лібералізація – головне, щоб уряд нарешті навів порядок і пояснив українцям, чого він хоче: захищати власний автопром, захищати довкілля і наповнювати бюджет чи зробити автомобілі максимально доступними для громадян, каже Олег Омельницький. Поки ж, констатує експерт, немає ні стратегії, ні порядку.

DW

rous.ws

Русь | Всесвіт © rous.ws 2014-2016 Київ rss