Як громадянин, дуже стурбований тим, що багато хто з реформаторів на четвертому пореволюційному році досі плутає державу з корпорацією, народ з акціонерами тощо.
Держава – це найвища форма політичної асоціації яка не може “звільнити” громадян за неефективність. Держава – це всеохоплююче явище. Вона не конкурує усередині себе із собою.
Така велика європейська держава як Україна – це об’єднання великої кількості спільнот з різними цінностями, ідентичностями, культурою. І культура – це не тільки хор ім. Верьовки. Це те, що як казав пан Друкер “їсть стратегії на сніданок”…
Держава має справу з такими складними категоріями як справедливість. Революції відбуваються тому що справедливість, а не тому що KPI, P&L чи bottom line.
Ще держава – це монополіст насилля. Держава працює з насиллям… Держава – це багато чого, чим не є компанія або корпорація. Верховна Рада – це точно не рада директорів.
Сподіваюсь колись відбудеться тотальне нейтронне просвітлення і ми почнемо мати справу, нарешті, з надскладним явищем під назвою Держава, а не з поганим офісом хорошої корпорації…
І тоді точно все буде добре. Тому що саме в цей момент особистого суспільно-політичного просвітлення з’явиться суб’єктність, державність, відповідальність та багато іншого прекрасного до чого покоління українців прагнуть останні століття.
Сергей Кошман, директор The Aspen Institute Kyiv, facebook
Попередні статті автора:
По поводу тысяч дончан на похоронах Моторолы
Електронне декларування треба карнавалізувати
Перспектива беспилотных автомобилей не должна пугать
rous.ws
