В’єтнам кинув виклик Китаю в Південно-китайському морі

В’єтнам став першою країною, яка вирішила відкрито кинути виклик Пекіну в Південно-китайському морі. В середині серпня В’єтнам таємно розмістив пускові ракетні установки на п’яти базах на островах Спратлі в Південно-китайському морі, повідомило агентство Reuters з посиланням на західні розвідувальні джерела. За їхніми даними, це оперативно-тактичні установки EXTRA (Extended Range Artillery), недавно закуплені в Ізраїлі. Вони можуть бути приведені в бойову готовність протягом двох-трьох днів і здатні вразити військові бази Китаю, розташовані також на архіпелазі Спратлі.

китайсМоре

Кількість установок невідома, бо вони були ретельно приховані від повітряного спостереження. Також невідомо, коли вони були переміщені з материка на архіпелаг Спратлі.

Архіпелаг вже кілька десятиліть є предметом територіальної суперечки між В’єтнамом, Китаєм, Тайванем, Малайзією, Філіппінами і Брунеєм. Дії В’єтнаму – найсерйозніший крок з протидії китайським домаганням в Південно-китайському морі, який влада країни зробила після воєнного конфлікту в 1988 році. Тоді в конфлікті між двома країнами було вбито 64 в’єтнамських солдата.

Незважаючи на те, що за останні десятиліття відносини В’єтнаму з Китаєм в цілому розвивалися гармонійно, суверенітет на островах завжди залишався болючим питанням. Останні роки В’єтнам не тільки здійснював програму з модернізації збройних сил, а й слідом за Китаєм створював насипні острови в архіпелазі Спратлі та будував на них свої бази. Однак офіційний Ханой раніше прагнув уникати прямої конфронтації.

Мабуть, сьогодні ряд факторів дає Ханою впевненість в тому, що різкої реакції з боку Китаю не буде. Головний з них – вердикт третейського Гаазького суду, який 17 липня задовольнив позов Філіппін проти домагань КНР на 80% акваторії Південно-китайського моря (ПКМ).

Рішення Гааги автоматично визначає позицію всього міжнародного співтовариства. Таким чином, всі країни, які конкурували з Пекіном за води ПКМ, тепер отримали підтримку, яку мало хто з них очікував.

Китай, у свою чергу, зіткнувся з необхідністю зміни своєї поточної позиції. До гаазького вердикту КНР просто відмахувалася від контраргументів інших країн, поступово збільшуючи свою присутність в ПКМ. Інші країни регіону не можуть зрівнятися з Китаєм у військовій силі.

Інформацію про в’єтнамські ракети пізніше підтвердили і в Держдепартаменті США. Офіційний представник Держдепартаменту США Елізабет Трюдо заявила, що Вашингтон закликає всі зацікавлені сторони уникати дій, який привели б до зростання напруженості в ПКМ, і тому В’єтнаму слід вивезти ракетні комплекси зі спірної території.

Міністерство оборони В’єтнаму інформацію про ракетні комплекси на Спратлі назвала «неточною», не надавши додаткових коментарів.

Офіційні видання В’єтнаму вирішили зовсім не висвітлювати цю тему. Однак ця новина швидко розлетілася по регіональним ЗМІ та викликала настороженість міжнародних аналітиків.

Вони вважають, що В’єтнам має на меті протидію китайській військовій експансії в ПКМ за останній місяць. Китай закінчив будівництво великої військової авіабази на одному з насипних островів, розширив військовий контингент на базі в Шеньчжені, проводить навчання поблизу архіпелагів Спратлі та Парасельских островів, а також здійснює патрульні обльоти спірних територій.

Китайські офіційні особи не зробили ніяких заяв з цього приводу, однак державна газета Global Times опублікувала замітку, в якій висловила надію, що інформація є «всього лише домислом західних ЗМІ», в іншому випадку дії В’єтнаму повинні вважатися «жахливою помилкою». Видання вважає, що В’єтнаму слід «витягти уроки з історії», натякаючи на інцидент 1988 року.

Як вважає Ле Хонг Хієп, фахівець провідного дослідницького центру по Південно-Східній Азії ISEAS в Сінгапурі, такі кроки В’єтнаму не повинні викликати здивування.

На його думку, це закономірний розвиток подій в світлі «нової траєкторії спорів за ПКМ», тобто після гаазького вердикту.

«З точки зору Ханоя, переміщення ракетних установок на острови не є провокацією або спробою розпалити конфлікт. Навпаки, це необхідна оборонна реакція на недавні загрозливі дії Китаю в ПКМ», – сказав експерт в своєму коментарі для сінгапурського видання The Strait Times.

«Врешті-решт очевидно, що збройний конфлікт з військовою міццю Китаю, яка в кілька разів сильніша, – останнє, з чим В’єтнам хотів би зіткнутися», – додав експерт.

Ще один фактор – підписання Угоди про транстихоокеанське партнерство і стрімке поліпшення відносин Ханоя з Вашингтоном. Очевидно, на цьому тлі В’єтнам набирається впевненості для відстоювання своєї позиції перед Китаєм.

Незважаючи на те що Пекін не визнав рішення міжнародного суду, він не став робити різких дій, як очікували спостерігачі.

Спеціаліст онлайн-видання The Diplomat вважає, що Китай, піклуючись про свій імідж в очах світової громадськості, схильний дуже поступово підлаштовуватися під норми міжнародного права, не дивлячись на різку риторику всередині країни.

Крім того, у вересні Китай планує прийняти політиків з різних країн світу на саміті G20. У зв’язку з цим в інтересах Пекіна уникати дій, які можуть зашкодити його репутації і викликати гостру незгоду партнерів по діалогу.

Проте західні фахівці відзначають: попри те, що розміщення В’єтнамом ракетних комплексів продиктовано цілями самооборони, Китай навряд чи сприйме це як виключно оборонний хід. На думку аналітиків, це стане зручним приводом для Пекіна збільшити військову присутність в ПКМ.

Китайська влада вже заявляла про свій намір створити розпізнавальну зону протиповітряної оборони над ПКМ, і крок в’єтнамських збройних сил може підштовхнути Пекін до реалізації цього задуму.

Так чи інакше, дії Ханоя свідчать про те, що обстановка в ПКМ загострюється. Недавнє рішення Гаазького суду, що КНР не має «історичних прав» на острови ПКМ, стало серйозним ударом по репутації Китаю. Ця подія була відзначена як «найбільша втрата обличчя після інциденту на площі Тяньаньмень» для китайської влади.

Гаазький вердикт застав зненацька навіть ті країни, які вели територіальний спір з Китаєм. Крім В’єтнаму, жодна інша країна, яка виходить до ПКМ, не зробила жодного кроку, який закріпив би незручну для Пекіна тенденцію.

Країни однієї з головних регіональних організацій, АСЕАН, також не підтримали ні В’єтнам, ні Філіппіни в їх претензіяї на острови ПКМ, вважаючи за краще колективну безпеку і налагодження діалогу в рамках багатосторонніх переговорів.

За підсумками засідання міністрів закордонних справ країн АСЕАН в Лаосі в липні цього року було опубліковано нейтральне комюніке. У ньому наголошується, що організація задоволена процесом розвитку співпраці і відносин з Китаєм, а також наголошується на необхідності всебічного та ефективного виконання декларації про дії сторін у ПКМ. 17 серпня країни домовилися про відкриття гарячої лінії для глав МЗС, щоб координувати реагування на надзвичайні ситуації.

Проте в міжнародних ЗМІ постійно пишуть про те, що ситуація в ПКМ викликає занепокоєння і може спалахнути в будь-який момент.

Ініціатором ескалації можуть виявитися зовсім не країни регіону. Нещодавно Пентагон оголосив про відправлення в зону тихоокеанського командування США бомбардувальників, здатних завдавати ударів сучасною ядерною зброєю. Американський ВМФ неодноразово здійснював в ПКМ маневри, які Пекін називав військовою провокаціями.

За оцінками експертів, КНР і США сьогодні опинилися віч-на-віч в регіоні, і, незважаючи на дипломатичні зусилля, ще один непередбачений крок з боку країн – учасниць спору може привести до серйозних наслідків.

Переклад Русь|Всесвіт

Русь | Всесвіт © rous.ws Думки авторів не завжди збігаються з думкою редакції rss