Про стурбованість ООН щодо тортур в СБУ (гумор)

Грицак Василь Сергійович зняв трубку ще радянського червоного телефона без диска набору, однак з товстим екранованим дротом, що служив йому основною довіреною й захищеною лінією зв’язку. З мікрофона цього апарату він міг почути голос лише найважливіших персон, або ж тих, що довели значущість своїх справ й зуміли пробитись своїми дзвінками через чергу ввічливих секретарок та похмурих оперативників й почути голос цього зовні звичайного й непримітного чоловіка, що посідав місце голови Служби Безпеки України.
– Слухаю.
– Д-добрий ден, це Василь Сергіййович?
– Так, з ким я говорю?
– Джефрі Паййет, посоль Сполучени…
– Так, зрозумів, містер Джеффрі. Яка мета вашого дзвінка? – обірвав його очільник СБУ.
– М-ми чюли… Ні. Ми маєм інформейшн, що у вас є кілька урядових тюрем біля лінії розмежуванья, де ви займаєтесь… Кхм… Сам кайнд оф торчьюр он русскі солдати і так сваними ополчєнцями.
– У вас є якісь заперечення щодо правил ведення гібридної війни в сучасних умовах? Можливо ви хотіли б розповісти нам про права і свободи в’язнів Гуантанамо, містере посол?
– Н-ні. Ви мене неправильно зрозуміли, пане Гритцак. Хоча в ООН ми й повинні корчьити з себе, кхем, занєпокоєних миротворців. ми зовсім нат інту Чемберлен політікс. Ми схвалюємо ваші методи, пане Гритцак.
– Спасибі. Ще щось?
– Так. Ми вирішили зробити вам нєвеликий подарунок за боротьбу з варварами з бензоколонки, як їх вірно охарактиресував сенатор Маккейн. Е гіфт фром е френд, допомога вам. Ввімкніть телевісор після дзвінка. Бувайте, пане Гритцак. Гуд лак.

Василь Сергійович поклав слухавку й підійшов до невеликої плазмової панелі, що стояла в його кабінеті ще з часів попередників, хижо блискаючи чорним екраном і наклейками, так і не знятими для подальшого користування. Здавалось, вона ніколи не вмикалась. Він тицьнув на кнопку увімкнення й екран засвітився. Монітор був справним й мабуть під’єднаним до кабельного телебачення. На екрані миготіли картинки – це були новини. Гарненька чорноволоса диктор промовила з львівським акцентом, роблячи шиплячі ледь м’якими й виділяючи “о” й “а” інтонаціями, наче спеціально:”Сьогодні Україна отримала один мільярд доларів допомоги від Сполучених Штатів Америки. Дана подія є безпрецендентною і значно покращить стан нашої економіки за умови правильного освоєння даних коштів. Також очікується збільшення бюджетних вирахувань для СБУ.”
Василь Сергійович посміхнувся. “Звичайно ж кошти будуть освоєні правильно…” – подумалось йому.

“Український Наступ”, ВКонтакті

rous.ws

Русь | Всесвіт © rous.ws 2014-2016 Київ rss