Депресивна Україна

Не так давно наша компанія прийняла рішення про відкриття нових магазинів. При відкритті нових магазинів особливе значення має логістика. І так як у нас є фабрика, складські приміщення та вже гарно працюючий магазин на півночі України в місті Кролевець, то вирішили починати розширювати магазини якраз звідти. Наші магазини це не продукція повсякденного попиту і щоб магазин працював без збитків в місті повинно проживати не менше 10000 жителів. Перевірили по Вікіпедії і дуже засмутились. Магазинів відкриємо зовсім не багато і навіть не це нас засмутило. Старовинні українські міста помалу вмирають. За час незалежності України населення цих міст і містечок зменшилось приблизно вдвоє.
Я звик не копатися в тому чому і як це сталось. Набагато корисніше і цікавіше розбиратись в тому , що можна і треба зробити щоб виправити становище. На самому ділі наші села і містечки вже ніколи не будуть такими багатолюдними як раніше. Справа в тому що навіть 3- чи 5-ти тисячне місто може жити повноцінним життям. Сьогодні проблема в тому, що більшість жителів цих міст пенсіонери. Ще досить великий прошарок людей, що працюють на державу.
Що я помітив? Ті невеликі кошти, що отримує місцевий бюджет використовуються дуже непрофесійно.
– дуже розтягнута інфраструктура. Замість того щоб вибрати одне приміщення в центрі, то частіше всього розкидані по всіх частинах міста мерія, адміністрація, податкова, пенсійний фонд і ще багато інших. Вони повинні бути в одному місці і займати по одній чи дві кімнати. Навіть якщо треба будувати , то за кілька років затрати повернуться.
– освіта. В місті 6 шкіл замість одніє чи двох. Бо там працюють родичі, куми і т.п. Всі школи недороблені і недолугі, бо кошти розділили на шість. Майже у всіх містах є ПТУ чи навіть технікум. В 90 процентів випадків кошти йдуть на вітер. Там або мертві душі чи менеджери з бухгалтерами. Часто в такому учбовому закладі після ремонту можливо було б розмістити всі міські державні служби.
– медицина. Особливо зараз під час епідемії всі побачили ефективність медичних закладів. Їх повинно бути менше, та забезпечення і оплата за роботу повинна змінитись дуже. Раніше був один головний лікар, а зараз їх потроіли. Щось там не так.
– дороги. Дороги робимо не там де більше треба, а де більше можна попіаритись. Без доріг села не виживуть. Будуть дороги, то і до лікарні можна доїхати легше.
Таких прикладів можна перечислювати ще багато. Основне, що сьогодні держава не розробила комплекса правил для міст. Тому в одних містах є здоровий глузд , а в інших всі лікарі захворіли наприклад. В одних привели до ладу одну школу і перевели туди всіх: а в інших бояться що люди скажуть. А повинні працювати закони і правила.
В кожному місті є своя особливість і своя відмінність. Та майже всюди поки це танк, літак, пам’ятник комуністу і ще якась дикість. Не розвивається своя ідентичність міст. Сьогодні всі міста дуже подібні з поганими дорогами, закинутими приміщеннями і часто ще й грязюкою. Повинні бути штрафи за приватні приміщення , що стоять закинутими. Немає коштів на розвиток, то продавайте . Не купують , то продавайте на утилізацію.

александрБарсук

Олександр Барсук, facebook

Попередні статті автора:

Бідність, але найбільше в світі людей з вищою освітою. 75% університетів скоротити!

Ми бідні, бо голосуємо за популістів

Блокада увеличивает нашу бедность!

rous.ws

Русь | Всесвіт © rous.ws Думки авторів не завжди збігаються з думкою редакції rss