Генштаб визначає зрадників як НКВД, а не як розвинуті країни

c5abac5a03455330307a008992e80fba
Начальник Генштабу Збройних сил України генерал-майор Віктор Муженко сказав відносно солдат, які відступили у Росію:

«Кожен відчуває себе там некомфортно, але одні знаходять сили виконувати службові обов’язки, а інші чомусь при першому ж зручному випадку дезертують. Це неправильно. Тому потрібно знайти єдину точку розуміння для того, щоб оцінювати дії цих людей. Мабуть, поки це не вдається, раз у суспільстві дві полярні думки – одні виправдовують, інші звинувачують», – сказав начальник Генштабу, відповідаючи на питання про бійців 51-ї бригади.
«До дезертирів я ставлюся вкрай негативно. Це перше. Друге – дезертирство є злочином. Третє – наскільки та чи інша людина скоїла цей злочин, повинні розбиратися компетентні органи. Але те, що це істотно впливає на морально-психологічний стан особового складу – поза сумнівом», – переконаний він.

Сайт rous.ws намагається проаналізувати “зраду”.

Незрозуміло, чому генерал вважає дезертирами військовослужбовців, які відійшли при наступі переважаючих сил супротивника. А у зв’язку з тим, що позаду була територія Росії, то відходити прийшлося до Росії. При цьому всі солдати повернулися в Україну, ніхто не погодився залишитися у Росії попри те, що їх «обробляли» російські служби.

Військове керівництво України як і сталінські військові генерали вважає, що солдат має краще вмерти ніж відійти? Ця «мудра» тактика призводила до багатомільйонних втрат під час Другої світової війни. І здається українські військові так і не зрозуміли її хибність. Адже якщо сили супротивника переважають, то по-перше це – промах командування, яке погано запланувало операцію. А по-друге життя солдата – найбільша цінність в розвинутих країнах на відміну від СРСР, де солдати були гарматним м’ясом, а «великі полководці» на кшталт Жукова солдатами розміновували мінні поля.

До планування операції «перекриття кордону» виникають дуже великі питання, адже головне завдання – перекриття постачання зброї та бандитів, – так і не вирішено. Не ясно, чи є сенс воювати в інших районах, де є терористи, доки не перекрито кордон, адже без повного перекриття кордону війна з терористами буде йти ще довго.

Явно видно помилки командування АТО в плануванні цієї операції. Перекриття кордону мало бути зроблено значно більшими силами, при цьому вони мали б бути не біля самого кордону, де як показав досвід вони наражаються на обстріли з двох боків: з Росії та від терористів, а на якісь відстані (біля кордону мали б залишитися тільки розвідувальні загони та корегувальники вогню).

Щодо цінності життя солдата і визначення дезертирства в Західних країнах згадується історія американського солдата Боу Бергдала, який 5 років тому попав у полон в Афганістані при «нез’ясованих обставинах», і тільки в цьому році його звільнили, обмінявши на п’ятьох талібів, в’язнів Гуантанамо. При цьому, як згадують його товариші по службі, скоріш за все Бергдал сам пішов до афганців через свої переконання, після чого його розшукували, втративши життя інших солдат. І ніхто зараз його не обвинувачує у зраді. Бо зраду треба довести, а не вважати зрадниками всіх, хто попав до полону чи відійшов!

Для порівняння пригадаємо радянський досвід часів Другої світової війни, коли солдати попадали в оточення німців через недолугість військового командування СРСР (коли довгий час їм не давали команд), а потім після звільнення з полону їх відразу відправляли до ГУЛАГу.

До якого прикладу ближче відношення українського командування? – Відповідь очевидна.

Отже, якщо Україна хоче бути цивілізованої країною, а не наслідувати ганебні традиції СРСР, то командування ЗСУ має зняти всі обвинувачення в дезертирстві з українських солдат, які відступили на територію Росії і потім повернулися.
Більше того, командування ЗСУ має вибачитись перед солдатами за те, що поставило їх у скрутне становище, погано запланувавши операцію та довгий час не даючи команд (як радянські «великі полководці»).
rous.ws

P. S. Хтось може згадати в новинах про Ірак чи Афганістан повідомлення про звинувачення в зраді серед солдат західних країн? Якщо таке й було, то це ДУЖЕ Й ДУЖЕ РІДКО на відміну від тоталітарних режимів з їхньої параноїдальністю.
P. P. S. Відомий російський історик Понасєнков про різницю відношення до солдатів у Росії / СРСР та на Заході:

“В России: бабы еще нарожают”.

“Первое правило американской армии: сохрани жизнь, сдайся в плен.”
(38 хвилина)

Русь | Всесвіт © rous.ws 2014-2017 Київ rss