Deutsche Bank передбачає «століття безладу»

Епоха глобалізації, що тривала з 1980 року, добігає кінця – на зміну їй приходить «століття безладу», стверджує Deutsche Bank в дослідженні від 8 вересня. У доповіді, підготовленій стратегом банку Джимом Рідом і його колегами, йдеться, що нова епоха буде характеризуватися піднесенням економіки Китаю над США і супутньою напруженістю у відносинах між ними, продовженням зростання глобального боргу, політикою «вертолітних грошей» від центробанків та посиленням міленіалів (вступили у доросле життя в XXI столітті) та молодших поколінь, в тому числі їхньої електоральної ваги.

Безлад визначатиме нову епоху, принаймні на перших порах, протягом десятиліття або більше. «Не всякий безлад є поганим», – зазначає Deutsche Bank. «Ми повинні підкреслити, що наступ нового часу не слід сприймати як причину відмовлятися від покупки фінансових активів, оскільки нова епоха принесе масштабні інтервенції [монетарної влади] і ліквідність», – продовжують автори. Але якщо попередня епоха глобалізації асоціювалася з рекордним сукупним зростанням цін на активи, то «століття безладу» несе загрозу поточним глобальним оцінками, особливо в реальному вираженні, попереджає банк.

Вісім ключових тем

Епоха безладу буде характеризуватися щонайменше вісьмома темами:

  • погіршення відносин США і Китаю за посилення економічної ваги Пекіна;
  • момент істини для Європи: пандемія COVID-19 надала новий імпульс інтеграційним процесам, але є ймовірність, що Європа залишиться в стані економічної стагнації з перспективою політичної фрагментації;
  • подальше збільшення боргів і поширення політики «вертолітних грошей» як монетарного мейнстріму;
  • ймовірне зростання інфляції внаслідок фіскально-монетарної експансії;
  • посилення економічної нерівності на перших порах постковідной епохи, але в подальшому – розворот цього тренда: держави почнуть стягувати більше податків з багатих;
  • посилення конкуренції між поколіннями: міленіали і молодші люди до 2030 року наздоженуть старші покоління за чисельністю, що дозволить їм визначати результати демократичних виборів;
  • зростання глобальної заклопотаності питаннями клімату;
  • нова технологічна революція.

Ще одна холодна війна

Китай може обігнати США за розміром номінального ВВП до кінця поточного десятиліття. У міру скорочення розриву між економіками будуть посилюватися побоювання з приводу так званої пастки Фукідіда (термін, що означає ризик військового конфлікту між двома конкуруючими державами, коли одна наздоганяє іншу за економічною потужністю). Deutsche Bank відзначає, що за останні 500 років виникало 16 таких ситуацій і в 12 випадках це призводило до війни. «У наші дні військовий конфлікт вкрай малоймовірний, але замість цього більш імовірна економічна війна», – пишуть аналітики.

Протистояння США і Китаю, яке буде набирати обертів незалежно від результату майбутніх президентських виборів в Америці, буде нагадувати холодну війну СРСР і США. Проявами економічного конфлікту будуть додаткові мита, санкції, блокування активів, заборони на трансфер технологій. Це обов’язково призведе до формування блоків країн – одного на чолі з Китаєм, іншого на чолі з США. Країни Південно-Східної Азії увійдуть в орбіту Китаю, але Японія, Південна Корея і Австралія, ймовірно, опиняться в американському таборі. Китай, Росія, Євросоюз і Туреччина будуть змагатися за вплив на Близькому Сході і в Африці.

Протистояння поколінь

В Європі наростає проблема великих боргів. На тлі зростаючої заборгованості глобальні ставки запозичень знаходяться на прийнятному рівні тільки завдяки інтервенціям центробанків, які спотворюють вільний ринок. «У майбутньому ми побачимо більше криз, більше безладу і ще більше друку грошей центробанками», – пише Deutsche Bank. Перехід до політики «вертолітних грошей», що передбачає вливання ліквідності не у фінансовий сектор, а в широку економіку (наприклад, домогосподарствам або реальному сектору), найімовірніше, призведе до прискорення інфляції.

У постковідному світі економічна нерівність між людьми спочатку посилиться, але потім уряди, ймовірно, почнуть підвищувати податки для заможних громадян та корпорацій. З нерівністю тісно пов’язана і тема конкуренції вікових поколінь. За оцінкою Deutsche Bank після 2030 року чисельність виборців, що відносяться до міленіалів та більш молодих поколінь, в країнах G7 стане більшою за чисельность виборців з поколінь, що народилися раніше 1980 року. Новий розклад «почне міняти результати політичних виборів і, відповідно, політику». Наприклад, молодші виборці в основному голосували проти Дональда Трампа і Brexit в 2016 році, але їх ваги не вистачило, щоб змінити результат голосування, зазначає Deutsche Bank.

Молоді покоління більш стурбовані питаннями зміни клімату. Автори доповіді вважають, що ще в поточному десятилітті в світі, ймовірно, буде введений вуглецевий податок. Зараз його обговорює Єврокомісія: передбачається, що європейські імпортери стали, алюмінію та інших продуктів з високим вуглецевим слідом будуть змушені купувати вуглецеві одиниці – фактично еквівалент імпортних мит.

Нарешті, сьогоднішні захмарні оцінки вартості технологічних компаній або виявляться обгрунтованими, що призведе до технологічних проривів, або будуть означати повторення «бульки доткомів», що розірвалася в 2000 році. Але в будь-якому випадку технологічна гонка провідних держав бачиться неминучою. Хоча США залишаються світовим технологічним лідером, Китай наближається до них за видатками на дослідження і розробки за паритетом купівельної спроможності. США та Китай, ймовірно, продовжать впроваджувати конкуруючі технологічні стандарти, вважає Deutsche Bank.

rous.ws

Русь | Всесвіт © rous.ws Думки авторів не завжди збігаються з думкою редакції rss