Шапкозакидництво керівництва АТО та Міноборони

Сайт rous.ws аналізує проведення АТО.

11 липня речник АТО Селезньов відрапортував, що українська авіація знищила біля 1000 бойовиків. Після цього з’явилось перше заперечення від місцевих активістів принаймні щодо одного з двох населених пунктів, де начебто «було знищено 500 бойовиків»: виявилося, що там взагалі не було звернень до місцевої лікарні (як правило, коли є вбиті, то є ще більше поранених).

Самі бойовики також ні про які значні втрати не повідомляли. Ба більше сьогодні бойовики пішли в наступ на різних напрямках. Якби їм було завдано значного удару, чи могли б вони йти в наступ?

Виглядає так, що ці вильоти авіації були скоріш задля картинки «ми помстилися за трагедію під Зеленопіллям», щоб зняти вину з керівництва АТО, міноборони та Президента.

Як наші літаки іноді «віртуально знищують» бойовиків ми вже бачили напередодні: після втечі бойовиків із Слов’янська, коли лунала критика керівництва АТО щодо незнищення колони бойовиків, – по позиції «стрєлковців» на шахті у місті Донецьк було завдано авіаудар, в результаті якого не було пошкоджено жодного бойовика чи їхньої техніки.

Навіщо такі пусті вильоти авіації коли пальне дороге? В той же час там, де реально потрібні вильоти авіації: коли йдуть великі колони бойовиків та техніки через кордон, або коли потрібна допомога у боях, авіації часто не видно (на ці цілі пального не треба шкодувати: якщо у Міноборони немає коштів, то народ України готовий допомогти своїми власними коштами, що вже доводив).

Скільки писалося про необхідність знищення колон бойовиків та їхньої техніки, що перетинають кордон. А результату – нуль: колони як йшли без втрат, так і йдуть.

Виглядає так, що обидва міністра оборони України, що були, та їхні генштаби абсолютно некомпетентні у використанні авіації, адже за КІЛЬКА МІСЯЦІВ проблема так і не була вирішена.

Натомість вильоти авіації використовуються фактично задля піару та відбілення керівництва АТО та Міноборони!
384026160

Тепер про саму трагедію під Зеленопіллям. Навіщо туди послали 18-річних хлопців в той час як є багато добровольців, які хочуть воювати, але їм не дають зброю?

Те саме, до речі, стосується і трагедії під Волновахою, де також були «зелені» хлопці.

І Турчинов і Порошенко ніяк не можуть поставити до зброї всіх охочих добровольців, у багатьох з яких є значний військовий досвід! Чи не керівники держави – перш за все винні у дурній загибелі молодих солдат?

Можливо Порошенко злякався добровольців після того, як батальйон «Донбас» приходив до Адміністрації Президента вимагати припинення перемир’я? Тоді Порошенко стає Януковичем, який через свої особисті страхи (що ці добровольці можуть вчинити заколот) шкодить інтересам держави.

Мабуть, рішення Верховної Ради про повернення призову було помилковим, адже «зелені» хлопці ніяк не допомагають під час справжньої війни, а швидше шкодять, бо їхні смерті призводять до падіння морального духу.

Краще було б збільшити кількість добровольчих батальйонів у рамках збройних сил.

Не все погано в нашій армії. Генерал Пентагону Майкл Макданіел в ефірі “Americа Today” заявив, що Україна провела зразкову операцію під Слов’янськом. За його словами, українські військові провели як хорошу підготовку, так і ефективне застосування своїх військових сил проти сепаратистів, які мали хороше озброєння. “Українська армія виявилася сильною і злагодженої. Вона показала, що за кілька місяців може підняти не лише бойовий дух, а й тактичні навички. Слов’янськ – це найбільша з часів Югославії операція в Європі і технічно дуже грамотна.” – заявив генерал.
мапа

Але що турбує найбільше, так це те, що ні в генштабі, ні в міністра оборони, ні в Президента ми не бачимо бачення розвитку подій хоча б на один крок попереду (не кажучи вже про прорахунок на два кроки вперед).

Всі операції плануються з розрахунку тільки на статичну картину – з огляду на ті сили терористів, які є на даний момент. Це добре, якщо розглядати окремий район (наприклад, Слов’янськ). Але це не працює, якщо розглядати весь район бойових дій.

Терористи постійно отримують підкріплення з Росії як бойовиками так і технікою. В результаті нехтування розрахунку майбутніх кроків ворога, сили АТО багато часу приділили Словянську, а в цей час під Ровеньками дали терористам зробили ще один сильно укріплений район. Це велика помилка. І саме в цьому районі тепер сили АТО не можуть замкнути кільце навколо терористів та взяти під контроль весь кордон.

Після відступу терористів зі Слов’янська було зрозуміло, що Путін буде мститися за Слов’янськ, адже війна там не давала розробляти родовища сланцевого газу під Слов’янськом (якраз перед війною розпочала компанія Shell), які були загрозою «Газпрому» – любимому дітищу Путіна. Крім того, Путін знаходиться під величезним тиском російської громадськості щодо необхідності допомоги терористам. Фактично істерика Кургиняна у Донецьку через відступ «стрєлковців» – це була істерика Путіна. Також, як відомо, стратегія Путіна – постійна дестабілізація України.

Отже за будь-яких перемог України, було зрозуміло, що Росія буде перекидати ще більше сил терористів в Україну. Тому перешкоджання потраплянню колон з Росії мало стати головним завданням Міноборони (це вже навіть не питання АТО, а питання захисту держави). Інакше війна йтиме без кінця!

Скільки ще треба колон техніки з Росії, щоб генштаб, міністр оборони та Президент це зрозуміли і почали діяти проактивно, а не реагуючи кожен раз на колону, коли вона вже зайшла в міста?!

Замість того, щоб підготуватись до прориву колон техніки з Росії, щоб відразу їх знищувати авіацією, не даючи їм зайти у міста (де їх буде складніше знищити, а до знищення вони нанесуть втрати українській армії) ми від українських посадовців чули шапкозакидницькі балачки на кшталт «кілька танків та установок “Град” ми легко знищимо».

Чи не таке халатне відношення генштабу та міністрів оборони до прориву кордону призвело до трагедії під Зеленопіллям?

Я не впевнений, що навіть ця трагедія змусила керівництво АТО та Міноборони зробити належні висновки, адже у відповідь на заяви терористів про те, що у них є літак ми знову чуємо шапкозакидницьке «це не літак, а тільки фюзеляж», «у них немає аеродрому» тощо.

Замість таких висловлювань хотілося б почути, що керівництво української армії прорахувало, як знищити літак, якщо він справді з’явиться у терористів, і доповіло громадськості: «ми готові до такого розвитку подій».

Наостанок про взяття під контроль кордону. За реляціями наших шапко-кидальних силовиків «кордон брали під вогневий контроль» щонайменше вже тричі. Реально кордон досі не під контролем.

Чи не час вже переглянути стратегію взяття під контроль кордону з огляду на те, що вона не спрацювала, а наші прикордонники та силовики опинились під вогнем з двох боків: з одного боку – терористи, а з іншого – Росія.

Мабуть, необхідно тимчасово закрити всі пункти пропуску в Донецькій та Луганській областях, де немає гарантії безпеки прикордонникам оголосивши, що вони відкриються тільки, коли Росія зможе гарантувати безпеку.

Крім того, військові, що перебувають у прикордонних районах мають звести серйозні укріплення (можливо, навіть, доведеться згадати, що таке доти та дзоти), де вони будуть у безпеці.

Головну ж місію захисту кордону має виконувати авіація, що має знищувати фактично весь великогабаритний транспорт, який рухатиметься від закритого кордону. Створити таку собі “no-drive zone”, яка майже постійно патрулюється літаками ЗСУ.

rous.ws

Русь | Всесвіт © rous.ws 2014-2017 Київ rss